Історія координатора:

Робочий табір в рамках проекту «Image Mapping в Холодному Яру» успішно завершений! Волонтери і учасники табору продовжують насолоджуватися літом, подорожувати або працювати. Це був великий і, в той же час, відповідальний час разом, що дав можливість досягти поставлених цілей і залишили дев'ять нових точок на карті креативних туристичних маршрутів "Живі картини".

Після Буші 2015 ГО "Центр розвитку Пангея Ультима" зібрав великий досвід в проведенні робочих таборів в рамках концепції проекту «Image Mapping». Але на цей раз організатори зіткнулися з більш складним завданням, тому що вони повинні були мати справу не з одним, а з 5 селами, які належать до історично значущої для України території під назвою «Холодний Яр». Цілі табору, відповідно до концепції проекту «Image Mapping», залишилася незмінною: побудова маршруту «Живі картини», встановлення міжкультурного діалогу, активізація місцевого населення і вивчення етнографічного і природного багатства сіл.

Партнерами даного проекту є: Посольство Фінляндії в Україні, програма Європейської Комісії «Еразмус Плюс», українська краудфандингова платформа «Спільнокошт», Міжнародна Громадянська Служба (Service Civil International network - SCI), ГО "СВІТ-Україна» з Харкова, філія "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", ГО "Холодний Яр-Україна", сільрада Медведівки (Чигиринський район, Черкаська область), ГО "Медведівка", ГО "Туристичний рух Чигирина", рестораний та готельний комплекс "Дикий Хутір ", сільська рада Мельників і сільський фонд Мельники (Чигиринський район, Черкаська область), освітній і розважальний комплекс "Zernoland", приватний підприємець Охота Віталій (Черкаси), громадський рух "Заради процвітання Черкаської області", ГО "Наше Поділля" (Вінниця).

Учасниками табору стали близько п'ятнадцяти молодих людей з України, Польщі, США та Франції. Вони жили в наметах у селі Медведівка на території краєзнавчого музею, всі разом організували таборове життя, готували їжу, говорили зоряними літніми вечорами біля багаття. Були також найменші учасники - Льоша, Мирослав і Марк, які приїхали допомагати своїм мамам.

Також учасники табору організували дуже важливі міжкультурні зустрічі в кожному селі. Один з партнерів в селі Івківці навіть сказав, що місцеві жителі не мали таких зустрічей більше тридцяти років, тому що місцевий Дім Культури закритий, і люди не мають можливість зустрітися разом з метою культурного обміну. Іноземні учасники створили особливу атмосферу, вони говорили про життя в своїх країнах. Учасники табору також підготували різні розваги для найменших відвідувачів міжкультурних зустрічей. Також було знято відео і зроблено безліч фотографій для банку аудіовізуальних матеріалів, які відображатимуть культурне і природне багатство регіону.

Ці матеріали будуть опубліковані на веб-сайті проекту. Крім того, цей проект, як і планувалося, в рамках своєї діяльності та створення маршруту виконала важливу функцію - об'єднання різних сіл і впливових людей. Деякі з них можуть мати різні амбіції, але є факт, що всі вони мають велике спільне бажання - розвивати свою рідну землю, село і Батьківщину в цілому. Ми сподіваємося, що наш проект "Image Mapping" буде проливати більше світла на цікаві історичні і природні місця "Холодного Яру", приваблювати відвідувачів (в тому числі туристів з-за кордону) і стимулювати розвиток регіону все більше і більше.

Ми вдячні всім, хто допоміг і хто залишився з нами. "Image Mapping" продовжується!

Інший погляд (асистентка проекту):

Відкриваємо секрети Холодного Яру через проект «Image Mapping 2016».

З 26 липня по 8 серпня у Холодному Яру, що на Черкащині, відбувся робочий табір за участю іноземців. Було 15 учасників з України, Польщі, Франції та США, включаючи троє дітей від 2 років і старше. Робоча мова – англійська, кухня – польова, помешкання - під відкритим небом у наметах. Встановлено 9 точок "Живих картин", залучено до проекту 5 сіл Холодного Яру.

Гостинно прийняв на таборування Краєзнавчий музей у с. Медведівка, а саме велика подяка Легоняку Богдану. На території табору було облаштоване місце для багаття, столи, душ, туалет, навіть горище, яким ми і користувались. У селі Медведівка величаво стоїть пам’ятник Максиму Залізняку, який могутньо споглядає, що ж відбувається у Холодному Яру тепер. А для того, щоб було краще і цікавіше споглядати на пам’ятник, ми встановили одну з дев’яти точок живих картин. Тепер і Максим Залізняк наче ожив, коли дивишся у картину, так і хочеться з ним привітатись і побалакати про Холодноярські часи.

Та мандруємо далі у село Івківці, де народився Максим Залізняк. Село невеличке, лише 200 осіб приписаних, а насправді проживає ще менше. Та люди тут привітні, зокрема Лавріненко Назар Петрович, власник етнографічного комплексу «Зерноленд», який допоміг оживити старий млин 1906 року та гору Семидубову. Встановлення лавки та живої картини відбуло досить швидко, бо ж працювали великою компанією. Одні ями копали, другі – цемент мішали, треті все те знімкували, а діти підбадьорювали своїм сміхом. З млином можна сказати, що він і справді ожив, бо ж ми його перекрутили так, щоб він гарно дивився в картину. Скрипів, рипів і оживав, а тепер чекає на глядачів… Далі поїхали всією компанією Семидубову гору оживляти. За легендами в цій горі спочиває Богдан Хмельницький. Та хто його знає, може й правда. Тому тепер там встановлена третя точка живих картин, де можна буде посидіти на лавочці і поміркувати чи справді він там похований та помилуватись неймовірно прекрасними краєвидами. Ввечері зібралось чимало люду на міжкультурний діалог, в народі то називається просто – «концерт». Як сказав Назар Петрович: «За останніх 30 років вперше зібралось стільки односельчан в одному місці». На «концерті» люди більше дізнавались про культури, звичаї, мову інших країн. Співали пісень, діти бавились ігри… Ось і закінчився ще один насичений день.

А що ж ми робили окрім встановлення живих картин? Та роботи вистачало – кожного дня була команда кухарів, які пригощали всіх смачною кухнею, не обійшлось і без традиційних страв різних країн. Інша група людей готувала лавки та живі картини до встановлення. Були й ті, що готувались до міжкультурних вечорів та збавлялись з дітьми. Мали ми і відпочинковий день, під час якого майже вся команда поїхала в село Суботів споглядати Іллінську церкву, що збудована за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця. Відвідали Суботівський історичний музей та випили води з «Трьох криниць».

Далі робота кипіла ще в трьох селах - Головківці, Мельниках та на хуторі Буда. В селі Головківка встановили живі картини в Отаманському парку і оживили джерело Живун та краєвид Отаманського парку. В цьому допомогали місцеві активісти (окрема подяка Олександру Овдію та вчителю історії місцевої школи - Євгену). В селі Мельники оживляли Мотринський монастир та краєвид на мальовничі пейзажі села та скель "Холодного Яру". Мельниківська сільська рада (голова Володимир Сергійович), ГО «Холодний Яр - Україна" (Зінченко Леонід, Романча Юрій) і активні місцеві жителі приєдналися до нас і допомогли. Тепер жителі і туристи будуть спостерігати прекрасний вид на їх села через "Живі картини".

А на хуторі Буда, в центрі Холодного Яру, встановили "Живі картини" з виглядом на козацьку церкву отамана Петра Калнишевського та столітній дуб Максима Залізняка. Тепер дуб привітно махає своїм гіллям в рамки живої картини, він ніби нас навчає правди життя… Крім того, була Леся Островська - власниця комплексу "Дикий Хутір", голова ГО «Туристичний рух Чигирина», велика патріотка своєї Батьківщини, чия допомога була дуже відчутна на хуторі Буда. У хуторі, окрім встановлення картин, мали можливість долучитись до будівництва екологічної садиби у Олексія та Тетяни Юрченків. Місили глину з соломою ногами, виліплювали одну зі стін затишної хатини, смакували зелені коктейлі від пані Тетяни і просто весело провели час. Також в кожному селі мали міжкультурну зустріч, де спілкувались з селянами, розмовляли про майбутнє України та про славу Холодного Яру.

Закінчувався табір, роз’їхались хто куди, хто до рідного містечка, а хто – до рідної країни. Лише Холодний Яр залишився незмінно чекати на нові пригоди. Багато легенд ховається в цих лісах, багато нерозгаданих таємниці, багато цікавих людей та подій. Хто його знає, що буде далі. Але те, що було треба знати і цінувати, ширити славу визволителів наших, плекати рідну культуру і не забувати про важливу роль Холодного Яру у формуванні сучасної України.